ОПТИМІЗАЦІЯ ЕВАКУАЦІЙНО-ЛОГІСТИЧНИХ МАРШРУТІВ ІЗ УРАХУВАННЯМ РИЗИКІВ УРАЖЕННЯ ТА ОБМЕЖЕНЬ ІНФРАСТРУКТУРИ

У роботі систематизовано сучасні наукові результати, уточнено постановку задачі евакуації на зваженому транспортному графі, запропоновано послідовність прикладної реалізації моделі для систем цивільного захисту та проведено порівняння детермінованих, дієвих і гібридних стратегій маршрутизації. Додатково враховано вплив часових вікон евакуації, нерівномірності попиту між районами, деградації пропускної здатності вузлів та необхідності резервування альтернативних коридорів у разі каскадних відмов мережі, що дозволило підвищити інформативність сценарного аналізу та наблизити модель до реальних умов оперативного планування. Окремо оцінено чутливість рішень до зміни пріоритетів вразливих груп населення. Отримані результати засвідчують, що однокритеріальні рішення втрачають ефективність у кризових сценаріях, тоді як гібридний підхід забезпечує кращий баланс між тривалістю евакуації, зниженням ризику та збереженням пропускної здатності мережі. Показано, що практична результативність оптимізації критично залежить від оперативного оновлення даних про стан інфраструктури, профіль загроз і доступність транспорту. Наукова новизна полягає в інтеграції ризикових, часових і ресурсних параметрів у єдину модель підтримки рішень, орієнтовану на адаптивне управління евакуаційними потоками. Практичне значення результатів пов’язане з можливістю підвищення керованості евакуації, пріоритизації вразливих груп населення та обґрунтування стійких логістичних рішень для надзвичайних ситуацій.